Лімфатичні органи
Ця сукупність клітині тканин, пов'язаних з імунітетом, які складають десь близько 2 відсотків маси тіла людини. Багато таких клітин переміщуються по організму, але є такі органи, де клітини, що беруть участь в імунних відповідях, збираються разом, щоб ефективніше виконувати свої функції.
Первинні та вторинні лімфатичні органи
Первинні лімфатичні органи
Кістковий мозок, тимус та ембріональна печінка — це найголовніші ділянки, де утворюються лімфоцити, та середовища, у яких відбувається поділ та розростання лімфоцитів, після чого вони стають функціональними ефекторними клітинами.
Вторинні лімфатичні органи
Лімфатичні вузли, селезінка, мигдалики та групові лімфатичні фолікули (пеєрові бляшки) — це ті середовища, де лімфоцити можуть взаємодіяти один з одним та з антигенами, бо у цих середовищах збираються разом фагоцитарні макрофаги, клітини, що презентують антиген, і зрілі Т- та В-лімфоцити.
Ізольовані імунокомпетентні клітини
Окрім лімфатичних тканин, існують ділянки, головним чином це слизові оболонки, де ізольовані імуноцити розташовані між іншими клітинами, наприклад, внутрішньоепітеліяльні лімфоцити та скупчення лімфоїдних клітин у власній пластинці слизової оболонки кишок.
Переміщення лімфоцитів
Переміщення клітин між лімфатичними органами зображено на мал. 2.1.
Шлях виходу лімфоцитів з кровопотоку пролягає крізь спеціяльний відділ посткапілярних венул, що називається зовнішньою ендотеліяльною венулою. У селезінці він проходить крізь маргінальну зону періартеріяльної лімфатичної муфти, такі самі кровоносні судини містяться у стінках кишок та у інших місцях, і це дає змогу окремим популяціям лімфоцитів переміщуватись у ці частини тіла. Пристосованість рецепторів, що розташовані на цих лімфоцитах, до молекул спеціалізованих кровоносних судин свідчить про очевидний вибір лише відповідних типів клітин для переміщення у тканини організму.
У лімфоїдних тканинах є зони, які складаються переважним чином з Т-клітин (Т-залежних зон), та В-зон, що також містять у собі гермінативні центри лімфатичних вузлів.
Існують також шляхи повернення Лімфоцитів, наприклад, зі слизових оболонок до лімфатичних вузлів, крізь аферентні лімфатичні протоки й крізь грудну протоку до венозної системи.
Клінічне значення будови лімфоїдних тканин для імунотерапії
Вивчення будови первинних та вторинних лімфатичних органів, а також переміщення клітин між ними мало вирішальне значення для розвитку спеціяльної імунотерапії при лікуванні деяких імунодефіцитних захворювань. Окрім того, властивості ряду злоякісних пухлин лімфоїдних тканин (лімфом) залежать від того, в якій зоні утворюються клони злоякісних пухлинних клітин під час їхнього загального розвитку та послідовних переміщень.
