Тропічна гранульома, Невенеричний сифіліс
Фрамбезія — це ґранульоматозна хвороба, що уражує переважно шкіру і кістки. Спричинюється Treponema pertenue, які морфологічно не відрізняються від тих мікроорганізмів, що спричинюють сифіліс і пінту (табл. 5.24)
Фрамбезія — це ґранульоматозна хвороба, що уражує переважно шкіру і кістки. Спричинюється Treponema pertenue, які морфологічно не відрізняються від тих мікроорганізмів, що спричинюють сифіліс і пінту (табл. 5.24)
Усі три інфекції провокують схожі серологічні зміни і, можливо, деякий ступінь перехресної опірности. Мікроорганізми передаються шляхом тілесного контакту від хворого на заразну фрамбезію через подряпини на шкірі інших осіб, найчастіше дітей. Зараження, напевне, відбувається вночі у домівках з високою температурою і вологістю повітря, і коли члени родини користуються спільними спальними матрацами. Під час масових кампаній, здійснених Всесвітньою організацією охорони здоров'я у 1950 — 1960 роках, було вилікувано понад 60 мільйонів чоловік і ліквідовано фрамбезію в багатьох регіонах; однак хвороба уперто тримається в деяких тропічних країнах. У 80-х роках спостерігалися її спалахи у Західній і Центральній Африці і на південних островах Тихого океану.
Патогенез
У місці зараження розвивається проліферативна ґранульома, що містить численні трепонеми. Це первинне ушкодження змінюється висипом, гістологічно до нього подібним. Можуть також виникнути гіпертрофовані периостальні ушкодження багатьох кісток з кортикальним розрідженням. Патологічні зміни на пізній стадії фрамбезії характеризуються деструктивними змінами, що дуже нагадують остит і загоєні вузлуваті утворення сифілісу третього ступеню. Інкубаційний період триває 3 — 4 тижні.
Клінічні ознаки
Рання фрамбезія. Первинне ушкодження, або "материнська фрамбезія", розміщується звично на гомілці або сідницях. Вторинне ураження з'являється кількома тижнями або місяцями пізніше, іноді перед тим, як загоїлось первинне ушкодження. Найбільш типові численні об'єднання папілом, вкритих білувато-жовтим ексудатом, особливо на згинальних поверхнях і навколо рота. Ушкодження, що виникають на долонях і ступнях, болісні при ходінні; це так звана "мокрокрабова фрамбезія". Кістки і пальці можуть тоншати і оточуватись периостальними відкладеннями. Може розвинутись набряк носових кісток (деструктивний риніт при фрамбезії). Деформована великогомілкова кістка може залишитись у вигляді "шаблеподібної гомілки", але більшість ушкоджень ранньої фрамбезії врешті-решт минають навіть без лікування.
Патогенез
У місці зараження розвивається проліферативна ґранульома, що містить численні трепонеми. Це первинне ушкодження змінюється висипом, гістологічно до нього подібним. Можуть також виникнути гіпертрофовані периостальні ушкодження багатьох кісток з кортикальним розрідженням. Патологічні зміни на пізній стадії фрамбезії характеризуються деструктивними змінами, що дуже нагадують остит і загоєні вузлуваті утворення сифілісу третього ступеню. Інкубаційний період триває 3 — 4 тижні.
Клінічні ознаки
Рання фрамбезія. Первинне ушкодження, або "материнська фрамбезія", розміщується звично на гомілці або сідницях. Вторинне ураження з'являється кількома тижнями або місяцями пізніше, іноді перед тим, як загоїлось первинне ушкодження. Найбільш типові численні об'єднання папілом, вкритих білувато-жовтим ексудатом, особливо на згинальних поверхнях і навколо рота. Ушкодження, що виникають на долонях і ступнях, болісні при ходінні; це так звана "мокрокрабова фрамбезія". Кістки і пальці можуть тоншати і оточуватись периостальними відкладеннями. Може розвинутись набряк носових кісток (деструктивний риніт при фрамбезії). Деформована великогомілкова кістка може залишитись у вигляді "шаблеподібної гомілки", але більшість ушкоджень ранньої фрамбезії врешті-решт минають навіть без лікування.
Прихована фрамбезія. Після самостійного загоєння "ранньої фрамбезії" серологічні зміни можуть тривати. Згодом вони спричинюють нові вияви "ранньої фрамбезії" або, після інтервалу у 5 — 10 років, третьоступневі ушкодження чи "пізню фрамбезію".
Пізня фрамбезія. З'являються поодинокі або множинні вузликуваті потовщання та виразки на шкірі, гіперкератоза долонь або "сухокрабова фрамбезія" стоп, а також ґумозні ушкодження кісток, які можуть роз'ятрюватись крізь шкіру. Ці ушкодження погано загоюються. Ушкодження кісток обличчя і піднебіння призводить до жахливої потворности (деструктивний назофарингіт при фрамбезії).
Лікування
За ушкоджень ранньої і пізньої фрамбезії призначають внутрішньом'язово 750 мг прокаїнпеніциліну двома дозами з інтервалом 1 тиждень або тетрациклін (1 — 2 г на день про-тягом 5 діб). Рання фрамбезія виліковується повністю, за пізньої фрамбезії залишається потворність.
Профілактика
Хвороба зникає при поліпшенні умов помешкання і дотриманні чистоти. В деяких медичних закладах хіміотерапія і дотримання гігієни забезпечили великі успіхи у контролі фрамбезії.
Лікування
За ушкоджень ранньої і пізньої фрамбезії призначають внутрішньом'язово 750 мг прокаїнпеніциліну двома дозами з інтервалом 1 тиждень або тетрациклін (1 — 2 г на день про-тягом 5 діб). Рання фрамбезія виліковується повністю, за пізньої фрамбезії залишається потворність.
Профілактика
Хвороба зникає при поліпшенні умов помешкання і дотриманні чистоти. В деяких медичних закладах хіміотерапія і дотримання гігієни забезпечили великі успіхи у контролі фрамбезії.