menu

Вірусні хвороби - Продовження

ЖОВТА ЛИХОМАНКА
Жовта лихоманка, як правило, є зоонозом мавп, що живуть у лісах Західної і Центральної Африки та Південної і Центральної Америки; серед цих тварин вона спричинює спустошливі епідемії (мал.5.3). Хвороба переноситься комарами з крони дерев (мал.5.4.) Комарі Aedes africanus є переносниками жовтої лихоманки в Африці, а в Америці цю ролю виконують види Haemagogus. Інфекція передається людям або комарами, коли звалюють дерева, або мавпами, які відвідують бананові плантації. У другому випадку причиною зараження людини є ще один посередник — комарі Aedes simpsoniy котрі мешкають в хащах бананових дерев. В містах жовта лихоманка може передаватись комарами Aedes aegypti, які розмножуються в малих водоймищах. Поширення цих комарів значно більше, ніж самої жовтої лихоманки, що створює підвищений ризик розповсюдження цієї хвороби.
Люди є заразними протягом вірусемії, що починається на 3-6 добу після укусу інфікованим комаром, і триває 4-5 діб. Комарі стають заразними через 8-12 діб після укусу хворого і залишаються такими решту свого 6-8-ми тижневого життя. Вони можуть успадкувати вірус через яйця. Інкубаційний період триває 3-6 діб.

Патогенеза
Гостра осередкова некроза клітин печінки призводить до відкладання гіаліну, який ще називається тільцями Коунсілмена, і внутрішньонуклеарних еозинофільних компонентів, що називаються тільцями Торреса; іншою характерною ознакою є відсутність запального інфільтрату. У нирках виникає тубулярне виродження, яке частково може бути зумовлене зменшеним потоком крови. Поширюються петенхіальні крововиливи, найбільш помітні у шлунку і дванадцятипалій кишці. Кровотеча викликається ушкодженням печінки і дисемінованим внутрішньо судинним згортанням.

Клінічні ознаки
Жовта лихоманка часто виявляє себе як м'яка гарячкова хвороба, що триває менше тижня. Класична жовта лихоманка починається раптово з гіпертермії. Виникає сильний біль у спині, голові і кістках. Починаються нудота і блювання. Обличчя раптово червоніє, уражується кон'юнктива. Для цієї фази характерні також брадикардія і лейкопенія, які тривають 3 доби, потім настає ремісія, яка спостерігається протягом кількох годин або діб.
Третій стадії властиві повернення гарячкового стану і настання жовтяниці, петенхіяльні крововиливи у слизові оболонки, екхімози і олігурія. На третій стадії після періоду коми хворі здебільшого вмирають.

Діагноз
Діагностичні процедури з'ясовано в інформаційному блоці.

Лікування
Хворі повинні перебувати під москітною сіткою до закінчення вірусемії. Застосовують підтримуючу терапію, пильно стежать за водно-електролітною рівновагою, діурезом і тиском крови. Можуть бути необхідними переливання крови, плазмо замінників і перитонеяльна діяліза.

Профілактика
Одне щеплення непатогенним штамом вірусу 17D, який є в розпорядженні міжнародне визнаних центрів, створює надійний імунітет принаймні на 10 років (табл. 5.9, 5.11). Ця вакцина не дає помітних побічних ефектів, окрім невиносности яєчного білку. Щеплення не рекомендується дітям віком до 9 місяців через деякий ризик енцефаліту, а також особам з пригніченою опірністю. У період вагітності не спостерігалось ніяких хворобливих явищ після вакцинації.
Продовжувати шлях із епідемічної зони до "сприйнятливих регіонів", тобто таких країн, де цієї хвороби немає, але існує можливість її спалаху, дозволяється тільки мандрівникам, які мають свідоцтва про щеплення проти жовтої лихоманки.
Завдяки такому заходові ця хвороба не потрапила до Азії. Необхідно забезпечувати москітну контролю в аеропортах. Хвороба в містах може бути викоренена ліквідацією місць розмноження комарів Aedes aegypti, використанням інсектицидів із залишковою дією в будинках та масовим щепленням. Щеплення є єдиним засобом захисту від зараження з лісових осередків інфекції.

ЛИХОМАНКА ДЕНҐЕ
На цю хворобу можна захворіти в багатьох тропічних і субтропічних країнах, особливо на узбережжі (табл. 5.16) під час жаркого сезону, коли багато комарів. Більшість епідемічних спалахів лихоманки Денґе мали значне поширення. Одне ураження забезпечує імунітет на 9 місяців, після кількох уражень досягається постійна опірність. Між Денґе й іншими арбовірусами групи В, зокрема вірусом жовтої лихоманки, існує певна перехресна імунність. Інкубаційний період, як правило, триває 5-6 діб.

Клінічні ознаки
Хвороба має кілька ступенів тяжкості. Клінічні ознаки з'ясовано в інформаційному блоці праворуч. Характерними є субклінічні інфекції.
Геморагічна лихоманка Дене Зустрічається у Південно-Східній Азії, зрідка в інших місцях. Через 3-4 доби після зараження починається кровотеча з петенхіяльними крововиливами, синцями, носовою кровотечею і меленою; кровотеча розвивається до гострої недостатності кровообігу. Навіть якщо лікувати ці ускладнення, 10 відсотків хворих умирають. Дисеміноване внутрішньо судинне згортання і активація комплементу, що призводять до ушкодження судин, напевне, викликаються підвищеною чутливістю до вірусу.

Діагноз
Діагноз лихоманки Денґе, як правило, легко встановлюється в ендемічних районах, коли хворі мають характерні симптоми. Легкі випадки можуть бути схожими на інші вірусні хвороби, а тяжкий приступ можна помилково визнати безжовтушною жовтою лихоманкою, але відсутність змін у сечі повинна допомогти у розрізненні цих хвороб. Вірус може бути виявленим у крові і за наростанням титру антитіл. Характерна лейкопенія.

Лікування
Спеціяльної терапії не існує. Сильний біль можна послабити парацетамолом, але іноді потрібні опіати. Поповнювання рідин, переливання крови і кортикостероїди призначають за геморагічних ознак хвороби.

Профілактика
Догляд за хворими провадять під москітною сіткою. Слід ліквідовувати місця розмноження комарів виду Aedes, дорослих комарів необхідно знищувати інсектицидами.

ЛИХОМАНКА РІФТ-ВАЛЛІ
Хвороба спричинюється арбовірусом, який, як правило, уражує овець і кіз у Східній та Південній Африці. Цей вірус передається куліциновими комарами, зокрема підвиду Сиіех pipiens. Велика рогата худоба та інші свійськітварини виступають у ролі проміжних хазяїв вірусу. Поодинокі зараження серед тварин можуть призвести до контакту із зараженим м'ясом або інфікування під час вдихання.

Клінічні ознаки
Були зареєстровані великі епідемічні спалахи чотирьох клінічних типів із такими характеристиками:
1) неускладнена лихоманка, що нагадує лихоманку Денґе
2) зміни у нирках
3) кровотеча і жовтяниця
4) менінґоенцефаліт.
Смертельні наслідки траплялися в останніх двох групах.
Лікування
Спеціальної терапії не існує.

НАТУРАЛЬНА ВІСПА І МАВП'ЯЧА ВІСПА

У результаті втілення програми Всесвітньої організації охорони здоров'я з активного виявлення і щеплення натуральна віспа знищена у всьому світі. За винятком двох лабораторно набутих заражень у 1978 році, останній відомий випадок трапився у Сомалі 1977 року.
цієї хвороби від людини до людини виключена.

Клінічні ознаки
Натуральна віспа призводить до тяжкого системного захворювання з периферично розподіленим висипом і патологічними змінами. Висип на кожній ділянці прогресує синхронно від макул, папул і везикул до пустул. Смертність може сягати 40 відсотків.
У приматів центральноафриканських джунглів подібний вірус викликає мавпячу віспу з патологічними змінами, схожими на ті, що супроводжують натуральну віспу. Зареєстровані кілька випадків захворювання на мавпячу віспу людей внаслідок контакту з інфікованими приматами; передача вірусу цієї хвороби від людини до людини виключена.
Зразки вірусу натуральної віспи зберігаються у двох спеціальних лабораторіях для того, щоб можна було відрізнити мавпячу віспу від натуральної. Лише персонал цих лабораторій (обидві знаходяться поза Великобританією) тепер потребує щеплення проти натуральної віспи. Для цього і на випадок, якщо хвороба знову з'явиться, створені обмежені запаси вакцини натуральної віспи.