menu
Сибірка — це хвороба свійських тварин, зараження відбувається інгаляційним шляхом або при вживанні корму, що містить спори бактерій Bacillus anthracis, які потім переходять у фекалії. Пасовища залишаються зараженими роками. В ендемічних районах сибірка є професійною хворобою фермерів, м'ясників, кушнірів, робітників, котрі мають справу з хутром, вовною, кістковим борошном. Сибірка ендемічна у районах, де шкури використовують як матраци, для виготовлення одягу, зберігання води, а також де їдять м'ясо хворої худоби. Зараження через шкіру більш типове, ніж інгаляційне або кишкове. Інкубаційний період звично триває 1 — 3 доби.

Клінічні ознаки
Патологічні зміни на шкірі починаються з утворення болісних папул, які розширюються і перетворюються на заповнені кров'янистою рідиною пухирці, навколо яких виникає набряк — "злоякісна пустула". Місцевохворі відмічають свербіж і печію. Патологічний процес відносно безболісний і супроводжується незначним збільшенням реґіонарних лімфатичних вузлів. Пухирці висихають, утворюючи товсті чорні струпи з поглибленнями. Іноді відбуваються численні патологічні зміни. В ендемічних районах у хворих спостерігаються лише слабкі загальні симптоми і малі набряки, але в осіб зі зниженою опірністю можуть розвиватись гіпертермія, токсемія і сепсис з летальним кінцем.

У носоглотці може з'являтися виразка, оточена вторинними пустулами. Ще частіше після споживання зараженого м'яса інфекція викликає тяжкий, із смертельним наслідком гастроентерит. Старі люди можуть уникнути захворювання завдяки попередньо набутій опірності.

У тих, хто заразився інгаляційно, може розвинутись гострий ларингіт або вірулентна геморагічна бронхопневмонія — хвороба "сортувальників вовни". Сибірка може також ускладнюватись менінгітом.

Діагноз
Патологічні зміни на шкірі, знання оточення і професії хворого дають певні підстави для встановлення діагнози сибірки. У забарвлених мазках рідини, взятої із злоякісної пустули, можна виявити мікроорганізми. В атипових випадках з метою виділення культури збудника підозрілим матеріялом заражують мишей, кролів або морських свинок. B.anthracis мож¬на також виділити за гортанної і легеневої форми сибірки і з цереброспінальної рідини за менінґіту. Сибірку слід підозрювати, якщо група людей, що разом споживали м'ясо хворих або здохлих тварин, раптово захворюють на блискавичний гастроентерит. B.anthracis можуть бути виявлені у фекаліях засівом.

Лікування
Лікування здійснюють за допомогою пеніциліну. Збудники сибірки також чутливі до сульфонамідів, еритроміцину, тетрацикліну, хлорамфеніколу і стрептоміцину.

Профілактика
Хвору худобу забивають і глибоко закопують. Здоровим тваринам при ризикові їх захворювання роблять щеплення. Імпорт із ендемічних районів повинен підлягати суворій контролі і стерилізації. Працівники небезпечних щодо сибірки професій мають бути щепленими.