Медичні відомості - Алергія та гіперчутливість
Медичні відомості
Субота, 10.12.2016, 13:57
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Основи медичних знань Алергія та гіперчутливістьРеєстраціяВхід
Меню сайту
Реклама
Анатомия человека
Справочная информация о строении человека Анатомия
Медичні сайти
Радикулит, боли в спине Остеохондроз
Статистика
Алергія та гіперчутливість

Терміни "алерґія" та "гіперчутливість" — це синоніми, хоч термін "алерґія" часто застосовують для опису реакцій миттєвої гіперчутливости та алергійних захворювань. Гіперчутливістю називають ушкодження тканин внаслідок імунної відповіди.
Гіперчутливість традиційно класифікували стосовно імунного механізму. Це й нині видається доцільним, адже початок захворювання пов'язаний з ушкодженням реґуляції відповідного компоненту імунної відповіди. Це також забезпечує раціональне лікування.

ПРИЧИНИ ГІПЕРЧУТЛИВОСТИ
Гіперчутливість може бути наслідком стимулювання невідповідної імунологічної моделі, наприклад, у відповідь на дію шкідливого фактора навколишнього середовища. Цей стан властивий багатьом людям, що здатні виробляти IgE-антитіла (атопіки). Іноді у цьому процесі бере участь імунітет, залежний від Т-клітин, наприклад, початок ентеропатії у малюків внаслідок підвищеної чутливости до білків коров'ячого молока.
Гіперчутливість також може виявлятися, коли імунна відповідь на дію антигена, наприклад, вірусу, не лише ушкоджує або руйнує алерґен, але випадково ушкоджує сусідню тканину. Імунна реакція, яка мусить бути досить сильною, щоб знищити патоген, завдає шкоди й "безвинним свідкам". Яскравим прикладом цього явища є фіброза та утворення порожнин при туберкульозі легень.
Існує ряд станів, клінічні симптоми яких майже тотожні симптомам імунозалежної гіперчутливости. Але такі стани виникають тоді, коли не антигени, а інші аґенти безпосередньо впливають на неспеціяльні імунні сфскторні механізми, наприклад, коли ліки або фізичні фактори призводять до деґрануляції мастоцитів.

Миттєва (анафілактична) гіперчутливість
Вона є наслідком дії IgE-антитіл і майже усі її симптоми виявляються завдяки деґрануляції мастоцитів (табл. 2.7). Тип та сила реакції залежать від ступеню важливости місця розташування антигена, а також від щільности тканинних мастоцитів та кількости антитіл IgE, що розміщені на їх поверхні.

Алергії дихальних шляхів
Відносно слабкі, але неприємні симптоми цих захворювань виявляються тоді, коли у верхній частині дихальних шляхів або інших епітеліальних поверхнях відбуваються IgE-антигенні реакції. Наприклад, реакції на пилок або вовну тварин можуть викликати ринорею, чхання, кон'юнктивіт. З іншого боку, вдихання антигена може призвести до сильного бронхоспазму у хворого на атопічну астму. Проведення ін'єкційних шкірних проб алерґенами, що можуть потрапляти до організму дихальними шляхами, допомагає лікарю визначити, на що саме реаґує пацієнт.

Анафілаксія
Загальна анафілактична реакція складається з ряду значно сильніших реакцій, які раптово починаються при введенні антигена, наприклад, як у випадку застосування таких лікарських засобів, як пеніцилін, або внаслідок укусу комахи. Іноді у дуже чутливої людини анафілаксія може початися внаслідок вживання якоїсь їжі.
Симптомами анафілаксії є бронхоспазм, набряк гортані з надмірним віддихом та ціянозою, а також значне зниження кров'яного тиску (анафілактичний шок). Крім того, часто спостерігають нудоту, блювання та діярею.
Загальна анафілактична реакція може призвести до смерти, якщо не лікувати пацієнта адреналіном (500-1000 мг внутрішньо-м'язово) та антигістамінами (наприклад, хлорфеніраміном 10-20 мг повільно внутрішньовенно) , з наступним призначенням тяжко хворим пацієнтам внутрішньовенних ін'єкцій кортикостероїдів.

Кропивниця
Кропивниця супроводжується гіперемією шкіри, висипами — це анафілактичне явище, що спричинене абсорбцією антигена (разом з їжею або харчовими додатками) з кишок. Але не усі види кропивниці виникають внаслідок імунних реакцій. Кропивницю можуть спричинити й інші фактори, зокрема фізичні, наприклад, травма або простуда.

Інші атонічні захворювання
Існує багато різних менш характерних захворювань, які також пов'язані з функцією IgE, хоч тут діють й інші імунні ефекторні механізми. До таких захворювань належить атопічна екзема та кілька гострих реакцій на їжу, особливо у малюків.

Реакції імунного комплексу
Реакції імунного комплексу спричинені накопиченням антигена та антитіла у стінках кровоносних судин. У запальних процесах, що супроводжують такі реакції, беруть участь комплемент, тромбоцити, мастоцити, базофіли та поліморфно-ядерні лейкоцити. До факторів, що визначають накопичення імунних комплексів у тканинах, належать також розмір імунних комплексів, співвідношення антигена та антитіла, природа антигена та місцевий рівень кров'яного тиску. Відомі випадки, коли формування імунного комплексу спричинило захворювання.

Хронічна інфекція
У деяких випадках наявність хронічної інфекції в організмі (наприклад, інфекційний ендокардит, малярія або вірусний гепатит) та її поєднання зі слабкою антитілогенезою призводять до хронічного утворення імунних комплексів та їх накопичення у тканинах.

Екзогенний алергійний альвеоліт
Імунні комплекси можуть утворюватися у легенях у відповідь на процес тривалого вдихання антигенних матеріялів з плісняви, рослин та тварин. У легенях фермера та птахівника постійно циркулюють антитіла IgG до грибкових організмів, що є наслідком тривалої дії на організм антигенів цвілого сіна або птахів. Коли антиген знову потрапляє до організму через дихальні шляхи, в альвеолах формуються місцеві імунні комплекси, внаслідок чого починається місцеве запалення, що зачіпає легені.

Феномен Артюса
Місцева анафілаксія може початися, якщо у шкіру людини введено антиген, з яким вона вже раніше контактувала, і тому має високий титр сироваткового антитіла. Внаслідок реакції заздалегідь орієнтованого на цей антиген антитіла в організмі людини утворюється висока концентрація місцевих імунних комплексів. Реакція розвивається протягом 6 — 24 год і супроводжується набряком, крововиливом та некрозою у місці введення.

Сироваткова хвороба
При сироватковій хворобі у відповідь на введення великої кількости стороннього антигена утворюється IgG. Це схоже на стимулювання пасивного імунітету завдяки використанню кінської сироватки. Антитіло вступає в реакцію з рештою антигена з метою формування циркулюючих розчинних імунних комплексів. Приблизно через 10 діб після первинної дії антигена на місці введення сироватки з'являється припухлість, кропивниця, висока температура, збільшення лімфатичних вузлів, артралгія та іноді гломерулонефрит. Під час формування імунних комплексів концентрація антигена швидко зменшується. У зв'язку з тим, що процес триває доти, доки антиген зберігається в організмі, ця хвороба, як правило, має самообмежений характер.

Аутоімунні захворювання
При аутоімунних захворюваннях імунні комплекси можуть накопичуватись у нирках, суглобах, артеріях, шкірі та інших місцях.

Сповільнена гіперчутливість
У клясифікації гіперчутливости, яку запропонували Gell та Coombs у 1963 році, термін "сповільнена гіперчутливість" (клітинозалежна або IV типу) використовували як загальну категорію для опису усіх тих реакцій гіперчутливости, розвиток яких триває протягом 12 год чи більше. Нині виявили, що до сповільненої гіперчутливости можуть призвести декілька різноманітних реакцій, і хоча Тгст~ клітини беруть участь у цьому процесі, вони діють лише шляхом притягування клітин інших типів до зони реакції, особливо макрофагів.

Контактна гіперчутливість
Контактна гіперчутливість викликає розвиток місцевої екземи, максимальна тривалість якої — 48 год, найчастіше вона є наслідком дії таких гаптенів, як нікель, хемікатів, що мають місце у ґумі, та отруйного плюща. Здебільшого контактна гіперчутливість має епідермальний характер, а антиген представляють клітини Лангерґанса.

Хронічні інфекції
Реакціям, які відбуваються під впливом Тгст-лімфоцитів, притаманне стимулювання інфекційними аґентами, що здебільшого перебувають всередині клітин інфікованого організму. До них, наприклад, належить велика кількість вірусних інфекцій та деякі бактерійні інфекції, такі як туберкульоза та сифіліс. Клясичним прикладом такої реакції с туберкулінова проба. Здорові тканини хазяїна, як і інфіковані клітини, ушкоджуються під дією цієї реакції.

Ґрануломатозні захворювання
Ґрануломатозна гіперчутливість — це важлива форма реакції гіперчутливости сповільненого типу, яка може спричинити багато патологічних явищ у розвитку захворювань, в етіології яких бере участь клітинний імунітет. Вона викликана наявністю макрофагів, що містять антиген, який ця клітина не здатна зруйнувати.

Харчова алергія
Т-клітинозалежна гіперчутливість зустрічається також при деяких хронічних формах імунозалежної харчової алерґії, наприклад, при ентеропатії внаслідок чутливости до білків коров'ячого молока і малабсорбції, а також при глютеновій ентеропатії.

Форма входу
Реклама
Добавь сайт
Косметологія
  • Целлюлит
  • лечение, профилактика, косметика.
    Попередження
    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.healt.ucoz.ua обов'язково.
    Copyright MyCorp © 2016