Медичні відомості - Хромосомні розлади
Медичні відомості
Субота, 10.12.2016, 13:59
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Основи медичних знань Хромосомні розладиРеєстраціяВхід
Меню сайту
Реклама
Анатомия человека
Справочная информация о строении человека Анатомия
Медичні сайти
Радикулит, боли в спине Остеохондроз
Статистика

Хромосомні розлади

Окремі хромосомні порушення пов'язані з відомими захворюваннями та клінічними синдромами, які спостерігають у людини. До них належать, наприклад, синдром Дауна (генералізована фетальна ембріодія), порушення статевого розвитку (синдроми Тернера та Клайнфелтера), синдроми множинних природжених вад (трисомія-13 та трисомія-18), спонтанні викидні, зміни особистости (XXY та XXX та ін.), хронічна мієлоїдна лейкоза та атаксія — телеангіектазія (синдром Луї-Бара).

Виявлено, що один з двохсот малюків, які народилися живими, з'являється на світ із значним порушенням будови хромосом. Яким би високим не був цей показник, він об'єктивно не відображує виникнення хромосомних розладів під час запліднення, тому що при обстеженні ранніх спонтанних викиднів хромосомні розлади спостерігають у більшої половини випадків. Більшість з таких хромосомних аномалій у малюків, що народились живими, не виявлена, отже, вони стають причиною смерти тазначної кількости ранніх викиднів.

Хромосомні розлади можна поділити на такі, які пов'язані з вадами аутосом, та ті, що спричинені вадами статевих хромосом. Далі їх можна поділити на розлади, що виникли внаслідок порушення кількости та структури хромосом. Кількісні розлади спричинені втратою або набуттям однієї чи більше додаткових хромосом. 

Це явище називають анеуплоїдією. Наявність зайвої низки хромосом відома під назвою поліплоїдія і супроводжується смертю. Втрата цілої аутосоми — моносомія — також є причиною смерти людини. Наявність додаткової хромосоми, внаслідок чого у людини з'являються три хромосоми замість двох (трисомія), призводить до не дуже тяжких наслідків (табл. 1.3).

табл. 1.3

АУТОСОМНІРОЗЛАДІ

Нещодавно у людини було виявлено випадки трісомії різних аутосом. Найчастіше спостерігають трісомію-21, внаслідок якої розвивається синдром Дауна (мал. 1.8). Два інших відомих синдроми (трісомія-13 та трісомія-18) зустрічаються значно рідше. Вони викликають серйозні наслідки і у більшості випадків призводять до смерті ще у ранньому дитинстві.

мал. 1.8

Синдром Дауна

Він розвивається у одного з семисот малюків, що народились живими. Вони мають характерне плескате обличчя з широко розставленими та скошеними догори очима, епікантуси,брайхіхейлію, вуха неправильної форми, широку або коротку шию та одну поперечну долонну зморшку. Пацієнти з синдромом Дауна — це завжди розумово від­сталі люди, але вони мають спокійну вдачу й виявляють велику любов до музики. Це захворювання часто супроводжується природженим пороком серця та гострою лейкозою. Хоча рівень смертности серед таких пацієнтів досить високий, особливо протягом першого року життя, нині багато з них доживають до зрілого віку. Крім того, існують свідчення, що деякі жінки з синдромом Дауна мають дітей; приблизно половина таких дітей народжуються здоровими, а інші — з синдромом Дауна.

Цитогенетика синдрому Дауна. Майже 95 відсотків випадків синдрому Дауна — це звичайна трисомія-21, яка розвивається внаслідок нерозходження хромосом під час мейозу. Як правило, під час мейозу дві гомологічні хромосоми будь-якої пари відокремлюються одна від одної і переміщуються до різних гамет. Іноді хромосоми не розходяться до гамет, а обидва члени пари приєднуються до однієї й тієї ж гамети. Якщо потім така гамета заплідниться звичайною гаметою, то зигота вже буде мати додаткову хромосому.

Вважають,що виникнення всіх видів трисомії значною мірою залежить від віку матері — чим старша мати, тим більший ризик народження дитини з трисомією. Очевидно, старіння яйцеклітин матері старшого віку призводить до того, що вони стають більш схильними до процесу нерозходження хромосом. Існують докази того, що у деяких сім'ях трисомія-21 мала тенденцію повторюватися, отже, такі сім'ї повинні перебувати під генетичною контрольою.

Майже 1 відсоток пацієнтів з синдромом Дауна — це мозаїки, тобто люди з двома різними клітинними лініями. Одна з цих клітинних ліній має звичайну будову хромосом, а ін­ша — додаткову хромосому 21. Це відбувається внаслідок нерозходження хромосом під час або після першого поділу зиготи і успадковується дуже рідко. В окремих випадках клінічна картина може значно відрізнятись.

Майже 4 відсотки випадків синдрому Дауна бувають наслідком явища, яке відоме під назвою трансльокація, і полягає в обміні сеґментами між різними хромосомами (мал. 1.10).



Вважають, що механізм цього явища полягає у тому, що дві близько розташовані одна від одної хромосоми одночасно розриваються, внаслідок чого відбувається обмін хромосомним матеріялом. Наприклад, при синдромі Дауна більша частина хромосоми 21 може об'єднатися з частиною хромосоми 14. Носій такої трансльокації (який має лише 45 хромосом) тому виробляє гамети чотирьох типів. Гамета може мати звичайну хромосому 14 та звичайну хромосому 21, після чого народжується здорова дитина. Або гамета може містити трансльокацію 14/21 потомство матиме тільки 45 хромосом і стане носієм трансльокації, як і батьки. Крім того, гамета може містити трансльокацію та звичайну хромосому 21. У цьому випадку потомство матиме 46 хромосом, однак за наявности хромосоми 21 буде трисоміком і тому хворітиме на синдром Дауна. Нарешті, гамета може містити хромосому 14, але не матиме хромосому 21. Внаслідок цього зигота буде моносомною, що призведе до смерти потомства або викидня. Теоретично носій такої трансльокації ризикує в одному з трьох випадків мати дитину з синдромом Дауна, але насправді, з невідомих до цього часу причин, рівень ризику набагато нижчий. При синдромі Дауна така трансльокація викликає обмін матеріялом між хромосомами 13, 14 або 15 та хромосомою 21. Іноді може відбуватися обмін між хромосомами 21 та 22 чи навіть між двома хромосомами 21.

Якщо один з батьків носій трансльокації, що полягає в обміні матеріалом між двома хромосомами 21, тоді усе потомство хворітиме на синдром Дауна.

Інші аутосомні розлади

Делеція розвивається тоді, коли втрачається сеґмент хромосоми. Нові методи досліджень дозволяють виявити випадки делеції, при якій ушкоджується значна кількість аутосом, й здебільшого вони супроводжуються синдромами, які піддаються клінічній діягностиці. Приклади таких делецій наведено у табл. 1.4.

табл. 1.4

Іншими рідкісними видами хромосомних розладів є наявність кільцевих хромосом та ізохромосом. До кільцевих хромосом належать аутосоми та статеві хромосоми, які розглядались вище. Вважають, що вони утворюються внаслідок того, що у хромосоми відламуються два кінці й ушкоджені краї (що відзначаються підвищеною липкістю) з'єднуються і утворюють кільце. Кільцеві хромосоми є типовим прикладом делеції і позначаються у скорочених записах літерою "г". Ізохромосоми утворюються, коли центромір зазнає горизонтального поділу замість вертикального, внаслідок чого хромосома складається або з двох довгих, або з двох коротких плечей.

Наявність філадельфійської хромосоми (Ph1) — це набутий хромосомний розлад, який супроводжується хронічною мієлолейко-зою. Хромосома 22 розривається й довге плече трансльокується до іншої аутосоми, в основному до хромосоми 9.

АНОМАЛІЇ СТАТЕВИХ ХРОМОСОМ

Кількісні аномалії статевих хромосом зустрічаються частіше за аутосомні, і здебільшого вони призводять до легших наслідків. Вони виникають також внаслідок явища нерозходження хромосом. У статевих хромосомах, як і в аутосомах, спостерігають аномалії будови, хоч таке зустрічається значно рідше, ніж кількісні аномалії.

Синдром Клайнфелтера

Це перший вид анеуплоїдії статевих хромосом, який було виявлено у людини. Уражені чоловіки мають додаткову Х-хромосому, внаслідок чого структура статевих хромосом має вигляд XXY або містить чотири Х-хромосоми. Додатковою може бути Y-хромосома, тоді структура набору статевих хромосом виглядатиме як XXYY. До основних клінічних ознак синдрому належать порушення пропорції тіла, що властиві євнухоїдизмові, неплідність (внаслідок азооспермії), гіпогонадизм, гінекомастія та часто олігофренія.

Як у чоловіків, так і у жінок простежується взаємозв'язок між наявністю олігофренії та аномалією кількости Х-хромосом. При синдромі Клайнфелтера усі пацієнти з будовою статевих хромосом XXXY хворіють на олігофренію, у той час як у пацієнтів з будовою XXY такий стан спостерігається тільки в чверті всіх випадків. Як і аутосомні трисомії, синдром Клайнфелтера найчастіше зустрічається у синів, народжених матерями старшого віку.

Будова XYY

Це ще один вид анеуплоїдії статевих хромосом, який спостерігають у чоловіків. Чоловіки з такою аномалією часто зустрічаються серед пацієнтів клінік для розумово відсталих зі схильністю до кримінальних дій. Різні обстеження показали, що 2—5 відсотків таких людей мають будову статевих хромосом XYY. Та очевидного взаємозв'язку між цією хромосомною аномалією та олігофренією чи схильністю до кримінальних дій досі ще не виявлено. Таку саму будову статевих хромосом спостерігали і у представників здорової частини населення.

Синдром Тернера

Це перший вид анеуплоїдії статевих хромосом, який було виявлено у жінок. Будова статевих хромосом ХО — це найпоширеніший розлад, який також виникає внаслідок нерозходження хромосом. Та, на відміну від синдрому Клайнфелтера, при синдромі Тернера не виявлено взаємозв'язку між віком матері і аномалією. Крім того, синдром Тернера може з'явитися за наявности ізохромосом, делецій та кільцевих хромосом, що спричинюють зникнення Х-хромосоми.

Основні клінічні ознаки синдромів Клайнфелтера та Тернера наведено у інформаційному бльоці. Хоча пацієнти з синдромом Тернера мають значно нижчий показник розумо­вого розвитку, олігофренія серед них зустрічається рідко. Від здорових людей у цьому відношенні їх відрізняє лише спосіб виявлення розумових здібностей.

Існують докази того, що жінки також можуть мати три або навіть чотири Х-хромосоми (XXX, ХХХХ). Іноді у таких жінок спостерігають розумові порушення або психічні розлади, але в інших відношеннях їх можна вважати здоровими. У більшості випадків у жінок із будовою набору статевих хромосом XXX народжуються здорові діти.


Форма входу
Реклама
Добавь сайт
Косметологія
  • Целлюлит
  • лечение, профилактика, косметика.
    Попередження
    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.healt.ucoz.ua обов'язково.
    Copyright MyCorp © 2016