menu
Попадання інфекції в кровотік відоме як бактеріемія і, якщо мікроорганізми там розмножуються, — як септицемія. Наступна дисемінація може утворити "метастатичні" осередки інфекції, особливо в кістках, печінці, мозку або в серцевих клапанах. Місцем первинного зараження звично є дивертикуль, шкіра або сечовий шлях. Мал. 5.6 схематично зображує септицемію і її ускладнення.

Бактеріємічний шок трапляється приблизно у третині випадків грамнеґативної септицемії. Він викликається активними бактерійними ендотоксинами, що руйнують стінки клітин, призводять до виділення вазоактивних речовин, таких як гістамін і брадикінін, і спричинюють ушкодження ендотелію.

Спочатку спостерігаються гіпердинамічна реакція з високим серцевим хвилинним викидом, розширення кровоносних судин і низький периферичний опір. Внаслідок сильного капілярного протікання втрачається рідина з судинних заглибин; це призводить до гіповолемії, периферичного звуження кровоносних судин і гострої недостатності кровообігу. Викликаючи ушкодження ендотелію, ендотоксин може ініціювати дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ); внаслідок цього активізуються механізми зсідання, ушкоджуються тканини і втрачаються функції органів.


Клінічні ознаки
Замість гіпертермії може розвитися гіпотермія, спричинена гострою недостатністю кровообігу. Лейкопенія, тромбоцитопенія і тривала кровотеча вказують на ДВЗ. Прогресуюче послаблення потоку крови може призвести до втрати функцій органів, зокрема мозку, нирок, печінки і легень. За грамнеґативного сепсису, який викликає тяжку гіпотензію і низький хвилинний серцевий викид, смертність може перевищувати 60 відсотків.

Лікування
Негайно слід розпочинати комбіновану антимікробну терапію із застосуванням, наприклад, гентаміцину і аґента, активного проти грампозитивних коків (наприклад, пеніциліну чи флуклоксациліну), плюс, якщо є клінічні показання, антибіотиків, активних проти анаеробних бактерій (наприклад, метронідазолу). Ці медикаменти призначають лише тоді, коли визначена природа інфекції. В іншому разі можна застосовувати засоби широкого спектру дії, такі як цефалоспорин або іміпенем.

Якщо хворобу спричинили грампозитивні коки і відомо, що мікроорганізми чутливі до пеніциліну, слід призначати бензилпеніцилін. Флуклоксацилін показаний, якщо хвороба викликана пеніциліназопродукуючими стафілококами. Якщо у хворого на пеніцилін алерґія або якщо мікроорганізми стійкі до клосациліну, краще призначати кліндаміцин. Метронідазол показаний при анаеробних інфекціях. Одного гентаміцину достатньо за грамнеґативних інфекцій, але не при зараженнях бактеріями роду pseudomonas. Амікацин тримають у резерві на випадок зараження стійкими до гентаміцину мікроорганізмами.

Дві дози кортикостероїду (наприклад — дексаметазону 1,5 мг/кг), на ранній стадії захворювання, можуть бути корисними для пригнічення розвитку ушкодження, викликаного сильною запалювальною реакцією. Цей засіб гальмує утворення простаґландину і, можливо, діє як медіятор екзотоксину. Можуть також бути вилікувані гостра недостатність кровообігу і ДВЗ.