Медичні відомості - Гіпертермія невідомого походження
Медичні відомості
Субота, 10.12.2016, 13:57
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Основи медичних знань Гіпертермія невідомого походженняРеєстраціяВхід
Меню сайту
Реклама
Анатомия человека
Справочная информация о строении человека Анатомия
Медичні сайти
Радикулит, боли в спине Остеохондроз
Статистика
Гіпертермія невідомого походження
Іноді причина хвороби, що супроводжується гарячкою, залишається невизначеною, незважаючи на проведення відповідного обстеження. Такі випадки класифікують як ГНП (гіпертермія невідомого походження). Щоб встановити діагнозу, необхідно провести ряд заходів, які представлені в інформаційному блоці.
Слід зауважити, що найчастіше виникнення гарячки невідомого походження пов'язане із звичайними розладами, прояви яких мають незвичайний характер. У Великобританії типовими причинами тривалої гарячки невідомого походження є пухлини (зокрема, лімфоми), хронічні інфекційні хвороби, особливо туберкульозу, хвороби сполучної тканини і реакції надчутливості на ліки. У тропічних країнах і деяких інших місцях може спостерігатися ширше коло таких хвороб.
Таємничі гарячки, особливо у пацієнтів, що мають деякі знання з медицини і досвід догляду за хворими, можуть бути пояснені симуляцією (умовна гарячка). Сумніви повинні посилюватись, якщо шкіра удаваного гарячкового хворого на дотик не гаряча або якщо загальний стан його здоров'я не погіршується, незважаючи на тривалу хворобу. На підставі деяких аномальних симптомів або ознак можна припустити, що температура фальсифікована. Існують як досить хитромудрі, так і прості способи досягнення удаваного підвищення температури. Серед останніх — тримання термометра біля пляшки з гарячою водою або іншим джерелом тепла, занурювання його у гарячу воду, тертя кульки зі ртуттю або струшування термометра у зворотний спосіб.

Коли діагноз ще не встановлена, а стан хворого погіршується, можна спробувати застосовувати різні ліки, наприклад, антибіотики, з надією вплинути на перебіг хвороби. Пробне застосування антибіотиків не можна вважати достатнім діагностичним заходом, оскільки воно може ускладнювати перебіг захворювання, а не усувати його. Терапевтичне випробовування найбільш доцільне у випадку підозри на туберкульозу.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
Ефективність запобігання залежить від трьох взаємопов'язаних концептуальних чинників. Ці чинники з'ясовано в інформаційному блоці.
Показання для щеплення проти епідемічного грипу, гепатиту В, черевного тифу, жовтої лихоманки, холери, чуми, висипного тифу, японського енцефаліту і сказу залежать від імовірности зараження або регляментуються Міжнародними правилами охорони здоров'я (табл.5.11).
Після щеплень іноді можуть траплятися ускладнення у формах гострого демієлінізуючого енцефаломієліту і полінейропатії. Загальні методичні рекомендації щодо проведення вакцинацій подані в інформаційному блоці.
ВІЛ-інфіковані пацієнти мають бути щеплені у той же спосіб, що і нормальні особи, але їм не можна призначати бичачий гамаглобулін, живі вакцини поліомієліту чи жовтої лихоманки.

Пасивна імунізація
Ін'єкція імуноглобуліну може дати тимчасовий захист (як правило, на 2—6 місяців) проти деяких інфекційних хвороб завдяки забезпеченню організму преформованими антитілами. Показання для використання з'ясовано в інформаційному бльоці.

Реєстрація інфекційних захворювань. Клініцисти у Великобританії згідно встановленого закону зобов'язані реєструвати випадки захворювань на певні інфекційні хвороби (табл. 5.12) для відповідної служби охорони здоров'я.

Деякі інфекційні хвороби в цьому розділі будуть описані відповідно до таких заражуючих чинників:
* Віруси
* Хламідії
* Рикетсії
* Бактерії
* Спірохети
* Гриби
* Найпростіші
* Гельмінти
* Членистоногі

Форма входу
Реклама
Добавь сайт
Косметологія
  • Целлюлит
  • лечение, профилактика, косметика.
    Попередження
    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.healt.ucoz.ua обов'язково.
    Copyright MyCorp © 2016