Медичні відомості - Вивчення та клінічне застосування дієтології
Медичні відомості
Субота, 10.12.2016, 13:54
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Основи медичних знань Вивчення та клінічне застосування дієтологіїРеєстраціяВхід
Меню сайту
Реклама
Анатомия человека
Справочная информация о строении человека Анатомия
Медичні сайти
Радикулит, боли в спине Остеохондроз
Статистика

Вивчення та клінічне застосування дієтології

Походження спеціяльних знань про харчування

Щонайменше 99 відсотків часу, протягом якого homo sapiens розвивався від своїх первинних предків, він був мисливцем-збирачем (табл. З.1.). Сільське господарство зачалося лише 10 тисяч років тому, а наш організм у процесі розвитку якнайкраще пристосувався до харчування їжею мисливця-збирача. Про це свідчать археологічні дослідження, а такожспостереження над небагатьма зникаючими групами сучасних мисливців-збирачів.
Обстежуючи людей, котрі в умовах стабильности або за певних екстремальних умов вживають відмінну від звичайної їжу, ми можемо висунути гіпотезу про фізіологічні впливи різних типів харчування. Наприклад, ми дізналися про значення наддовголанцюгових поліненасичених жирних кислот після вивчення їжі ескімосів, а про хвороби, викликані недостатністю факторів харчування, — із спостережень медиків за харчуванням полонених під час війни.
Також були отримані дані з експериментів, що проводилися на людях і тваринах, та з аналізів їжі.
Перелік спостережень за пацієнтами та тестування подані в інформаційному бльоці нижче


Деякі клінічні дані. Вони стосуються інформації щодо ролі дієти при захворюваннях, враховуючи деякі природжені розлади метаболізму. Відомості про потреби в трейсових елементах були нещодавно одержані при експериментах з повним парентеральним харчуванням.
Епідеміологічні дослідження. Цей діяпазон знань дуже важливий при вивченні захворювань. Поєднання і кореляції ознак хвороби та дієтичних змін не можуть бути доказом причини чи наслідку, але знання з цього питання, особливо у разі їх повторного випробування на різних групах людей, дають цінну інформацію про зв'язок між звичною дієтою та хронічними захворюваннями, наприклад, харчове ожиріння та ішемічна хвороба серця.
Аналіза харчування. Харчові складники — незалежні фактори харчової епідеміології та дієтичного лікування хвороби. Аналіза харчування — це робота, яка ніколи не закінчується, бо продукти постійно змінюються і виникає потреба у дослідженні складників, що раніше не вивчалися, як, наприклад, певні жирні кислоти, трейсові елементи чи природні токсини.
Експерименти над тваринами. Вони були основними засобами при вивченні дії вітамінів. З'ясування якостей харчування має проводитися на певній тварині, наприклад, вивчення вітаміну С — на морській свинці.

Харчування та захворювання
Подібно до імунних реакцій та інфекцій, харчування може впливати на будь-який орган чи навіть кілька одночасно. Спеціялісти постійно звертаються до різних аспектів усієї системи харчування людей. Кардіологів цікавлять харчові жири та плазмовий холестерол, нефропатологів — дефіцит білка та надлишок калію, гастроентерологів — численні дефіцити при малабсорбції у харчовій клітковині та алерґія на пшеницю і молоко. Невропатологів турбує надлишок алькоголю та дефіцит тіаміну, гематологів — дефіцит заліза, фолатів та вітаміну В12, психіятрів — нервова анорексія, геронтологів — вплив ліків на харчування, а лікарів-практиків — рекомендації щодо харчування вагітних жінок, людей середнього віку та малих дітей. Отже, деякі харчові розлади розглядаються у цьому розділі, основний опис інших міститься в решті частин підручника.
Існують також відмінності між третім світом та індустріяльними країнами у дієтологічних знаннях, що застосовуються у повсякденній практиці. Котрі з харчових розладів слід вважати звичними, залежить від того, де і кого обстежують (табл.3.1). Зацікавлення до вивчення харчування людини зросло внаслідок гльобального підходу до цієї проблеми. Розуміння значення білкового дефіциту та харчової клітковини започаткувалося в Африці. Дефіцит цинку був вперше описаний на Близькому Сході, а дефіцит селену — в Китаї. З іншого боку, деякі "західні хвороби", наприклад, цукровий діябет, все частіше зустрічаються у тропічних країнах.

табл.3.1

Використання дієтологічних знань у клінічній медицині
Первинні харчові захворювання. Деякі захворювання — це насамперед наслідок порушеного харчування, це основні хвороби, викликані недостатністю факторів харчу вання. 
Хвороби дефіциту рідко трапляються у чистому вигляді. Частіше вони вторинні щодо якогось іншого захворювання. Навіть коли їжі не вистачає — це стосується не всіх членів суспільства. Клінічні ознаки першими, як правило, виявляються у осіб з певними фізичними чи психічними вадами.
Якщо має місце порушення харчування, то навряд це стосується лише одного нутрієнта. Навіть якщо клінічні прояви дають підстави припустити лише якийсь один дефіцит, то біохемічні тести, як правило, вказують на відсутність інших поживних речовин. А тому лікування не слід обмежувати вживанням великих доз нутрієнта, про дефіцит якого свідчать клінічні ознаки. Більше того, хворі з порушенням харчуванням схильні до ускладнень, особливо до певних інфекцій, котрі спричинюють хворобу або можуть траплятися і у модифікованій формі з меншими проявами деяких характерних для них ознак. А тому слід шукати ускладнення порушення харчування і відповідно їх лікувати. Диференційна діягностика розладів харчування разом з іншими хворобами, пов'язаними з розладом харчування і до яких є схильність, а також ускладненнями після захворювань, потребує неабиякого вміння.
Вторинне харчове виснаження. У розвинених країнах пацієнти з серйозними захворюваннями, що тривалий час перебувають у лікарнях, дуже схильні до розвитку певної недостатности поживних речовин, як, наприклад, білково-кальорійної чи інших дефіцитів: фолію, калію, заліза. Важливо контролювати харчування хворого, забезпечуючи належну підтримку, бо у хворих з нутрієнтним дефіцитом погано гояться рани та послаблений опір до інфекцій. Принципи діягнозування та лікування госпіталізованих хворих подано у цьому розділі.

Лікування дієтою. Деякі захворювання, зокрема глютенова ентеропатія (целіакія), печінкова енцефалопатія та фенілкетонурія, не є результатом порушеного харчування, однак для кожного з цих захворювань специфічна зміна дієти — головне лікування, яке навіть може врятувати життя. За інших умов, наприклад, при цукровому діябеті та помірній гіпертензії, саме адекватна дієта — головний лікувальний захід, що може замінити або доповнити медикаментозний. В інших частинах підручника при відповідних захворюваннях зазначаються лікувальні дієти. Додаток містить дієтичні рекомендації при ожирінні, цукровому діябеті та гіперхолестеринемії. Через брак місця зразки інших дієт включити не вдалося, проте читач має змогу скористатися підручником з дієтології.
Набуті хронічні захворювання. Багаторічні спостереження свідчать, що звична дієта є одним з численних факторів, які спричинюють набуті захворювання (наприклад, ішемічна хвороба серця, гіпертензія, цукровий діабет, карієс зубів, захворювання дивертікула) і навіть у деяких випадках виникнення карцином (наприклад, шлунку, печінки та товстої кишки). Ці хвороби розвиваються протягом тривалого часу. Які дієтичні елементи впливають на з'яву цих захворювань і наскільки тісно між собою вони взаємопов'язані, потребує обговорення, бо погляди на ці проблеми дискусійні. У цій книжці у параграфі з етіології різних захворювань часто згадується про ролю дієти.

КЛАСИФІКАЦІЯ РОЗЛАДІВ ХАРЧУВАННЯ
Класифікацію розладів харчування вміщено в інформаційному бльоці

Нутрієнти можна розподілити на 4 групи, як показано нижче в інформаційному бльоці.

Форма входу
Реклама
Добавь сайт
Косметологія
  • Целлюлит
  • лечение, профилактика, косметика.
    Попередження
    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.healt.ucoz.ua обов'язково.
    Copyright MyCorp © 2016