Дизентерія — гостре запалення товстої кишки, яке супроводжується діареєю з кров'ю і слизом. її спричинюють бактерії або амеби.
БАКТЕРІЙНА ДИЗЕНТЕРІЯ
Збудники бактерії належать до роду Shigella , який охоплює три патогенні групи — dysenteriae, flexneri і sonnei, причому перші дві мають численні серологічні типи. У Великобританії до більшості випадків бактерійної дизентерії призводила Shigella sonnei, хоча останніми роками відзначено значне поширення завезених інфекцій, спричинених Shigella flexneri; також збільшується захворюваність дизентерією sonnei. Штами Shigella, особливо в тропічних країнах, стійкі до багатьох антибіотиків. Це, зокрема, збудники епідемій бактерійної дизентерії в Банґладеш та інших тропічних країнах.
Епідеміологія
Бактерійна дизентерія ендемічна у всьому світі. Вона виникає в епідемічній формі скрізь, де є скупчення людей в умовах поганої санітарії, і, отже, постійно супроводжує війни і природні катастрофи. Інфекція розповсюджується мухами, із зараженими харчами, і найбільше — через невимиті після дефекації руки . Тому для запобігання фокальне-оральному розповсюдженню цієї хвороби необхідно забезпечувати місця загального користування сучасними рукомийниками, одноразовими рушниками і приладами для сушіння рук. Хвороба може спалахувати в психіатричних лікарнях, школах-інтернатах та інших установах з тісними контактами людей. У Великобританії дизентерія є досить помітною недугою.
Патогенез
БАКТЕРІЙНА ДИЗЕНТЕРІЯ
Збудники бактерії належать до роду Shigella , який охоплює три патогенні групи — dysenteriae, flexneri і sonnei, причому перші дві мають численні серологічні типи. У Великобританії до більшості випадків бактерійної дизентерії призводила Shigella sonnei, хоча останніми роками відзначено значне поширення завезених інфекцій, спричинених Shigella flexneri; також збільшується захворюваність дизентерією sonnei. Штами Shigella, особливо в тропічних країнах, стійкі до багатьох антибіотиків. Це, зокрема, збудники епідемій бактерійної дизентерії в Банґладеш та інших тропічних країнах.
Епідеміологія
Бактерійна дизентерія ендемічна у всьому світі. Вона виникає в епідемічній формі скрізь, де є скупчення людей в умовах поганої санітарії, і, отже, постійно супроводжує війни і природні катастрофи. Інфекція розповсюджується мухами, із зараженими харчами, і найбільше — через невимиті після дефекації руки . Тому для запобігання фокальне-оральному розповсюдженню цієї хвороби необхідно забезпечувати місця загального користування сучасними рукомийниками, одноразовими рушниками і приладами для сушіння рук. Хвороба може спалахувати в психіатричних лікарнях, школах-інтернатах та інших установах з тісними контактами людей. У Великобританії дизентерія є досить помітною недугою.
Патогенез
Запалення товстої кишки може поширитися на нижню частину тонкої кишки. При ректороманоскопії можна виявити гіперемію і набряклість слизової оболонки, підслизові вени невиразні, на поверхні спостерігається слиз із гноєм. При дотику ендоскопом швидко з'являються острівці кровотечі. Можуть утворюватись виразки.
Клінічні ознаки
Хвороба може мати різні ступені тяжкості. Зараження Shigella sonnei може бути настільки легким, що симптомів майже немає, і хворий не потребує постільного режиму, в нього лише дещо частішають рідкі випорожнення і відчувається слабкий спазматичний біль у животі. Shigella flexneri здебільшого призводить до більш тяжких наслідків, a Shigella dysenteriae може спричинити смерть протягом 48 год.
За помірно тяжкої форми хвороби пацієнт скаржиться на діарею, спазматичний біль у животі і тенезми. Випорожнення, як правило, незначні і після перших кількох дефекацій з'являється кров і гнійний ексудат, змішані з невеликою кількістю екскрементів. Якщо діарея не припиняється, можуть розвинутися гарячка, зневоднення і кволість. Виникає біль над ободовою кишкою, більш виразний в лівій здухвинній ділянці. Shigella sonnei можуть призвести до гарячкового розладу; діарея або незначна, або взагалі відсутня. Звичним є головний і м'язовий біль. Артрит і ірит можуть ускладнювати бактерійну дизентерію, як це буває за синдрому Рейтера.
Діагноз
Діагностування ґрунтується на засіві культури з калу.
Лікування
Діарею можна контролювати за допомогою кодеїну (ЗО мг тричі на день) або лопераміду (1 — 2 піґулки 3 — 4 рази на день). Залежно від гостроти діяреї хворому призначають рідку або напіврідку з низьким вмістом клітковини дієту; якщо діярея сильна, необхідно відновити втрати води і електролітів.
Дизентерія sonnei, як правило, минає без лікування, тому в більшости випадків антибіотики не показані. При зараженнях штамами dysenteriae або flexneri слід призначати триметоприм (200 мг двічі на день) або ципрофлоксацин (500 мг двічі на день).
Профілактика
Захист харчів і молока від фекального забруднення, ізолювання хворих і виявлення носіїв — усе це важливі з теоретичної точки зору заходи, але їх можна реалізувати лише за незначних спалахів хвороби. Велике значення має миття рук.
Діагноз
Діагностування ґрунтується на засіві культури з калу.
Лікування
Діарею можна контролювати за допомогою кодеїну (ЗО мг тричі на день) або лопераміду (1 — 2 піґулки 3 — 4 рази на день). Залежно від гостроти діяреї хворому призначають рідку або напіврідку з низьким вмістом клітковини дієту; якщо діярея сильна, необхідно відновити втрати води і електролітів.
Дизентерія sonnei, як правило, минає без лікування, тому в більшости випадків антибіотики не показані. При зараженнях штамами dysenteriae або flexneri слід призначати триметоприм (200 мг двічі на день) або ципрофлоксацин (500 мг двічі на день).
Профілактика
Захист харчів і молока від фекального забруднення, ізолювання хворих і виявлення носіїв — усе це важливі з теоретичної точки зору заходи, але їх можна реалізувати лише за незначних спалахів хвороби. Велике значення має миття рук.