menu

Порушення, пов'язані із підвищенням атмосферного тиску

На рівні моря атмосферний тиск становить 760 мм рт. ст. або 1 атмосферу. Під водою тиск зростає на 1 атмосферу на кожні 10 м глибини. Згідно закону Бойля, об'єм газу, що знаходиться в закритому середовищі, змінюється обернено пропорційно до навколишнього тиску. Цим ефектом тиску /об'єму пояснюється більшість патологій у нирців. Оскільки найбільші зміни тиску виникають на мілководді, багато проблем, що спричинені пірнанням, трапляються саме на невеликих глибинах.


"СТИСКУВАННЯ" СЕРЕДНЬОГО ВУХА
 
"Стискування" середнього вуха — це найпоширеніша травма серед нирців. Менш поширене — "стискування" синусу.

Клінічні ознаки

 
Коли повітря не проходить в середнє вухо для врівноваження тиску, вистилка набрякає, й з нього починає йти кров, а барабанні перетинки на глибині 1—2 м можуть розірватися. Зрідка може виникнути перфорація круглого чи овального вікна, викликаючи сильне запаморочення, шум у вухах та глухоту. Обидві форми стискування та зворотні стискування при декомпресії трапляються також під час подорожі літаком, особливо у немовлят та в осіб із захворюванням верхніх дихальних шляхів.

Лікування

 
Стискуванню середнього вуха можна запобігти, використовуючи методу Вальсальви або, при з'яві болю, піднімаючись на поверхню. Лікування здійснюється деконгестальними засобами, як, наприклад, краплями 1 % ефедріну в ніс.

ТИМЧАСОВЕ ПОТЬМАРЕННЯ В ОЧАХ НА МІЛИНІ

 
Плавці та нирці-непрофесіонали (що дихають через трубку нестисненим повітрям) перед зануренням можуть бути гіпервентильовані, щоб позбутися СО2 і зменшити потяг до дихання. Збільшений навколишній тиск підтримує високий кисневий артеріяльний тиск О2, який значно падає, коли нирець піднімається на поверхню. Церебральна гіпоксія, що виникає після цього, посилюється внаслідок церебральної вазоконстрикції (звуження кровоносних судин), що викликана низьким РСО2, від чого можна знепритомніти і втопитися.

НАДМІРНА ЗДУТІСТЬ ЛЕГЕНЬ

 
Вона трапляється у аквалангістів, які дихають стисненим повітрям. При підніманні з глибини 10 м на поверхню об'єм легень подвоюється. Якщо повітря не видихнути при повторному видихові, то альвеоли сильно стискуються і розриваються. Це трапляється при пірнанні на глибину, що не перевищує 2 м.

Клінічні ознаки

 
Повітря з ушкоджених альвеол може вийти одним із трьох шляхів, викликаючи:
 
1) інтерстиціяльну емфізему в грудній клітці, шиї чи зачеревному просторі з болями, крепітацією, ушкодженим венозним відтоком й типовими радіоґрафічними проявами;
 
2) пневмоторакс;
 
3) повітряну емболію у тих місцях, де повітря проникає в легеневі капіляри і досягає коронарних та церебральних артерій, ушкоджує місцевий кровообіг, збільшує проникність капілярів та прискорює внутрішньосудинне зсідання.
 
Клінічний стан, як правило, стає очевидним за кілька хвилин перебування на поверхні і коливається від незначних змін у настрої до зупинки дихання, коми чи серцевої аритмії.

Лікування

 
Лікування вимагає рекомпресії, але транспортуючи лежачого на спині хворого до лікувального центру, важливо підтримувати достатню прохідність дихальних шляхів, давати дихати пацієнту 100% кисень, лікувати аритмію будь-якого походження, гіпотензію (рідинами та допаміном 2—5 мг/кг/хв внутрішньовенно), попереджувати приступи діазепамом. Повітряна емболія — одна з найпоширеніших причин смерти серед нирців.

ДЕКОМПРЕСІЙНА ХВОРОБА

 
Вона відома також під назвою "висотні болі". Об'єм газу, що розчиняється в тканинах, залежить від часткового тиску цього газу в суміші газів, тиску навколишнього середовища та часу перебування під тиском. Обмінний процес у тканинах усуває кисень з розрідженого повітря, яке вдихається. Тому під час довготривалого пірнання на велику глибину розчинений азот накопичується в тканинах, особливо жирових — процес, відомий під назвою "загазовування". При насиченні цих тканин утворюються бульбашки. При підйомі, коли падає тиск, можна легко досягти рівнів насичення. Газові бульбашки вивільнюються ("розгазовуються") і викликають декомпресію.

Клінічні ознаки
 
Симптоми, як правило, стають очевидними в межах 1 год після підняття на поверхню і рідко коли дають про себе знати через 4 год.

Тип 1, або м'язовоскелетна декомпресійна хвороба

 
Вона обмежується дією газу, що вивільнюється у м'язи, шкіру або лімфатичну систему. Характеризується болями в кінцівках, свербежем, симптомом "мармурової шкіри", болісними лімфатичними вузлами та лімфо набряком.

Тип 2, або неврологічна декомпресійна хвороба
 
Вона зумовлена вивільненням газу в центральну нервову систему та внутрішні органи. Спричинює болі в голові, шиї та животі, парестезію, оніміння шкіри та біль, параліч верхніх чи нижніх кінцівок, порушення в кишечнику та сечовому міхурі, а також ряд ознак церебральних ушкоджень, у тому числі порушення зору, приступи та параліч м'язів однієї половини тіла. Газові бульбашки викликають у внутрішньому вусі вестибулярне ушкодження — запаморочення, вертіго. Легенева декомпресія — причина болю та дисфонії (порушення голосоутворення) — викликає "стискування горла" і може швидко призвести до летального кінця.

Лікування

 
Лікують застосуванням рекомпресії. Своєчасно розпочате лікування сприяє одужанню, тоді як запізніле може закінчитися втратою працездатності назавжди. Хворим, які мають 2-й тип захворювання, допомагають засоби невідкладної допомоги, як при газовій емболії з великим додатковим внутрішньовенним заміщенням рідини під час транспортування в лікувальний центр.

ОПОСЕРЕДКОВАНІ ВПЛИВИ КЛІМАТУ НА ЗДОРОВ'Я ТА ЗАХВОРЮВАННЯ

 
Клімат визначає, головним чином, розміщення, види та густоту рослинности та сільськогосподарських культур, мікробів, комах та більших тварин, у тому числі людини. Клімат порізному впливає на поведінку людини, харчування та можливість виникнення інфекцій, а також побічно на здоров'я й захворювання. Деякі приклади наведені в табл. 4.6. Клімат також визначає наявність деяких природних токсинів, таких як афлатоксин, грибкові домішки у збіжжі, що зберігається, які викликають гепатому, та ангемон, що уражає зерно в Індії, спричинюючи епідемічну водянку.

МІКРОКЛІМАТИ

 
Більшість людей проживає у тих температурних зонах, де тепло й волого. Вплив клімату можна найкраще вивчити, досліджуючи зони екстремального клімату (табл.4.7). Втім, важливо не перебільшувати його. У широких межах клімату існують мікрокліматичні зони, які впливають на поширення хвороби. Наприклад, москіти розплоджуються на поверхні води, а живуть над землею, тому поширення малярії цілком співпадає з піком річної температури. Для кровососних піщаних мушок вимогам температури та вологи найточніше відповідають нори, дупла в деревах, тріщини та розломи, де живуть тварини, що переносять мікроби. У такий спосіб на великих кліматичних та географічних просторах розповсюджується хвороба.

ПОРИ РОКУ
 
Важливим визначальним фактором захворювань у межах будь-якої кліматичної зони є також пори року. У напівзасушливих зонах до початку дощів їжі обмаль, а тому трапляються розлади травлення. У період дощів тяжка праця викликає у землеробів втрату ваги, саме тоді поширюється малярія та шлунково-кишкові захворювання. Дуже суха погода, незалежно від того — спека чи холод, на високогір'ях чи внаслідок використання кондиціонерів ушкоджує слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, а відтак прокладає шлях інфекціям. У південній частині Африки, що нижче Сагари, це призводить до щорічних у березні та квітні епідемій менінгококового менінгіту. Мал.4.2 ілюструє вплив пори року на хвороби.
 
Посуха створює специфічні проблеми (мал.4.3), які спричинюють голод та випадкові захворювання. Табори для безробітних, як і всі табори біженців, через скупчення людей та відсутність необхідних санітарних умов сприяють виникненню епідемій респіраторних захворювань, проносів, хвороб шкіри та тих, які викликаються вошами.

ІНШІ, НЕ КЛІМАТИЧНІ ФАКТОРИ

 
Клімат — це не єдиний фактор визначення географічного поширення захворювань. Існує і багато інших; наприклад, комахи: жуки Rudiviadae в Південній Америці викликають хворобу Шаґаса, у Західній Африці утворення гемоглобіну S спричинює виникнення серповидноклітинної анемії, поведінка людей визначає поширення печінковоклітинної карциноми та гідатидної хвороби , '"технічний розвиток" спричинює групу захворювань, пов'язаних з недостатністю харчування.
 
 
 
 
Охорона праці - Робота в умовах підвищеного атмосферного тиску - http://labor-safety.org/blog/rabota_v_uslovijakh_povyshennogo_atmosfernogo_davlenija/1-0-141