Імунокомпетентні клітини
Велика кількість різноманітних клітин бере участь у неспецифічних та специфічних імунних процесах, і багато з них, як, наприклад, макрофаги та Т-клітини, виконують кілька різних функцій.
Визначення типів клітин
Різноманітні клітини мають властиві їм цитологічні ознаки, але необхідно враховувати, що клітини, особливо в межах популяції лімфоцитів, що вважаються морфологічно ідентичними, можуть виконувати цілком різні функції. У наш час запроваджено велику кількість метод для визначення молекул клітинної оболонки, які вказують на стадію диференціяції та активації лімфоцитів, макрофагів та інших клітин і, таким чином, дозволяють розподілити головні морфологічні категорії на підвиди. ТІ, ТЗ та інші, яких раніше так називали, перейменували на ДГ1, ДГЗ та інші (ДГ— диференціювальна група) (табл. 2.1). Визначення ДГ та інших поверхневих маркерів на лімфоцитах має важливе значення для встановлення клінічної діягнози (наприклад, синдромів імунодефіциту), клясифікації лімфом та їх вивчення.
Тестування ДГ, як правило, проводять за допомогою моноклональних антитіл. Щороку описують нові детермінанти та антитіла. Проте залишається декілька груп клітин з чітко визначеними функціями, серед яких ще не можуть виявити ніяких антитіл. До таких груп належать, наприклад, Т-супресори та цитотоксичні Т-клітини, які відрізняються лише своїми функціональними властивостями.
Т-лімфоцити
Т-лімфоцити
Більша частина клітин здорової людської крови та циркулюючих Т-клітин — це маленькі лімфоцити з високим рівнем ядерно-цитоплазматичного співвідношення. Вони утворюються зі стовбурових клітин — попередниць кісткового мозку, що визріли під впливом ґуморального фактору, який виробляють епітеліяльні клітини тимусу.
Т-клітини виконують важливі імунореґулювальні функції завдяки продуктам, які вони секретують. Крім того, вони діють як ефекторні клітини, здатні зруйнувати інші клітини (табл. 2.2). Під дією відповідного стимулятора вони розростаються і видозмінюються у ряд субпопуляцій з різноманітними функціями — імунореґулювальні Т-хелпери (Тх), Т-супресори (Тс) та цитотоксичні ефектори (Тц), здатні руйнувати інші клітини, а також Т-клітини, які завдяки властивостям лімфокінів, які вони секретують, є посередниками реакції гіперчутливости сповільненого типу (Тгст). Лімфокіни викликають місцеве запалення, а також притягують, а потім активізують макрофаги.
Велика кількість імунологічних захворювань, як тих, що викликані порушенням імунітету, так і імунодефіцит та захворювання, пов'язані з аномальним підвищенням рівня реактивної здатности, розвивається внаслідок порушення реґулювальної функції Т-клітин. З точки зору захисної функції імунітету Т-клітини виконують важливу ролю у процесі захисту організму від деяких бактерійних інфекцій, пов'язаних з внутрішньоклітинним паразитуванням збудника, а також вірусів та грибків.
В-лімфоцити
В-лімфоцити незалежні від тимусу, й у людському організмі, очевидно, завершують своє раннє визрівання у кістковому мозку. їх називають В-клітинами, так як у птахів вони визрівають у фабрицієвій сумці (від лат, bursa—сумка, вип'ячування стінки прямої кишки).
Під дією відповідних стимуляторів В-лімфоцити розростаються, визрівають та видозмінюються для формування плазмоцитів, що відповідають за синтезу антитіл (імуноглсбулінів) у багатій ендоплазматичній сітці. І, зрештою, відбувається утворення великої кількосте тотожних дочірніх клітин, що формують клон. Процес утворення людським організмом величезної кількосте різноманітних видів антитіл відбувається частково за рахунок перерозміщення нуклеїнової кислоти в межах В-клітин-попередниць, а частково внаслідок випадкової мутації.
