Медичні відомості - Аутоімунітет та аутоімунні захворювання
Медичні відомості
Субота, 10.12.2016, 13:59
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Основи медичних знань Аутоімунітет та аутоімунні захворюванняРеєстраціяВхід
Меню сайту
Реклама
Анатомия человека
Справочная информация о строении человека Анатомия
Медичні сайти
Радикулит, боли в спине Остеохондроз
Статистика
Аутоімунітет та аутоімунні захворювання

Як правило людина або тварина не здатні підготувати відповідну імунну відповідь на дію складових частин свого організму, тому що існують складні механізми реґуляції та супресії, які заважають цьому. Порушення імунологічної толерантности може бути спонтанним або викликаним дією екзогенного фактора, наприклад, вірусна інфекція, що потрапляє в організм генетично схильної до цього людини.


Загалом аутоімунні реакції відбуваються у споріднених групах, які відображують весь спектр аутоімунних захворювань, починаючи від специфічних імунних органів і закінчуючи неспецифічними. Так, при ауто імунному захворюванні щитовидної залози у відповідь на дію антигенів щитовидної залози утворюється велика кількість аутоантитіл; тому хворим на одну хворобу з групи хвороб специфічних органів властиво мати велику кількість аутоантитіл до органів, які є "мішенями" інших захворювань цієї групи. Деякі серйозні аутоімунні захворювання перелічено:

СЕРЙОЗНІ АУТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ
  • Хвороби специфічних органів
  • Тиреоїдит Хашимото
  • Первинний гїратирдоїднии набряк Тиреотоксикоза.
  • Злоякістна анемія
  • Аутоімунний атрофічний гастрит
  • Алергічна аддісонова хвороба
  • Цукровий діабет 1 типу
  • Синдром Гудпасчера
  • Міастенія
  • Cимпатична офтальмія
  • Аутоімунна гемолітична анемія
  • Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
  • Первинна біліарна цироза печінки
  • Хронічний активний гепатит Синдром Шегрена
  • Хвороби неспецифічних органів
  • Ревматоідний артрит
  • Системна склероза
  • Системний вовчий


ТЕОРІЇ ЕТІОЛОГІЇ АУТОІМУНІТЕТУ

Втрата супресорних функцій
Результати досліджень свідчать, що при аутоімунних захворюваннях Т-хелпери (Тх) втрачають здатність здійснювати реґуляцію Т-супресорів (Тс). Спостереження, що з роками функція Тс-клітин слабшає, пояснює зростання останнім часом кількости безсимптомних і симптомних аутоімунних захворювань.

Ізольований антиген
Існує кілька антигенів, які не звичайним шляхом вступають у взаємодію з імунологічною системою, внаслідок цього не виникає можливосте для розвитку імунологічної толерантності або розпізнавання "свого". Наприклад, якщо транссудація сперми супроводжується односторонньою закупоркою судин сім'яної протоки, то це може викликати утворення антитіла і сприяти неплідності. У здорових чоловіків, які перенесли вазектомію, також можуть утворюватися антитіла сперми.

Інфекція
Мікроорганізми, які потрапляють до організму, можуть мати антигени, які також є у тканинах хазяїна; так, мікробний антиген може стимулювати формування антитіл, що здатні навхрест реагувати з цими тканинами. Наприклад, розподіл антигена між кількома гемолітичними стрептококами групи А та серцем вважають причиною того, що стрептококовий тонзиліт супроводжується таким ускладненням, як ревматичний кардит.

Ліки
Іноді з'ява ауто антитіл є побічним наслідком фармакотерапії. У деяких пацієнтів, яких лікували метилдопою, розвивається гемолітична анемія, що виникає внаслідок утворення аутоантитіл еритроцитів; з відміною цього лікарського препарату анемія припиняється. Вживання інших ліків може супроводжуватися утворенням антинуклеарних антитіл.

Генетичні фактори
Згідно з результатами експериментів, які проводили на моделях тварин, обстежень сімей, а також у зв'язку з тим, що велика кількість аутоімунних захворювань пов'язані з функціями головного комплексу гістосумісности, можна зробити висновок, що генетичні фактори відіграють важливу роль в аутоімунному захворюванні. При деяких аутоімунних захворюваннях, наприклад, при інсулінозалежному діябеті, клітини органу -"мішені" виділяють на свої поверхні антигени кляси 2 ГКГС. Це сприяє підвищенню чутливості та активації Т-хелперів. Можливо, віруси беруть участь у процесі аномальної експресії антигенів головного комплексу гістосумісности.

АУТОАНТИТІЛА
Якщо деякі антитіла можуть відігравати вирішальну ролю у механізмі розвитку аутоімунноїх) захворювання, то патологічна функція інших видається менш значною, проте вони можуть бути доказом наявности аутоімунної діятези. Антитіло, яке можна швидко виявити і що виступає у ролі маркера у сироватці, може виконувати або навпаки функцію чинника руйнування.
При захворюваннях з групи хвороб специфічних органів антитіло, що перебуває у сироватці, іноді вказує на наявність імунологічного руйнування певного ступеню навіть тоді, коли ще не спостерігається жодних клінічних симптомів порушення функції відповідного органу. Це можна пояснити тим, що більшість тканин мають резервні функції, які починають діяти перед початком проявлення ознак захворювання (наприклад, для підтримки необхідного рівня глюкози у людському організмові повинні функціонувати лише 10 відсотків панкреатичних острівців). Розвиток патологічного процесу може тривати упродовж багатьох років або бути менш тривалим; досі ще не виявили, які саме генетичні фактори впливають на інтенсивність розвитку захворювань цієї групи.

Форма входу
Реклама
Добавь сайт
Косметологія
  • Целлюлит
  • лечение, профилактика, косметика.
    Попередження
    При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на www.healt.ucoz.ua обов'язково.
    Copyright MyCorp © 2016